Нове дослідження, опубліковане в Advanced Science, розкриває ключовий механізм прогресування хвороби Паркінсона: токсичні скупчення білка альфа-синуклеїну (alpha-synuclein) не лише накопичуються в нейронах, але й систематично “грабують” їх енергетичні ресурси. Ці знахідки можуть стати важливим моментом у пошуку нових терапевтичних стратегій, дозволяючи значно вплинути на дегенерацію мозку.
Як кластери білка “крадуть” енергію
Результати виявилися шокуючими: токсичні кластери не просто блокують мітохондріальний транспорт, а й перехоплюють ключові білки, відповідальні за виробництво АТФ – основного джерела енергії для нейронів. Альфа-синуклеїн у формі фібрил зв’язується з мітохондріальними транспортними білками, такими як Miro1 і Miro2, і блокує їх функцію. Це призводить до «енергетичного голоду» в нейронах, що прискорює їхню загибель.
У експериментах на культурах людських клітин і моделях мишей вчені спостерігали, як накопичення фібрил призводить до 40-відсоткового зниження енергетичного потенціалу нейронів за лічені години. Цей процес особливо виражений у дофамінових клітинах, чутливих до енергетичних коливань. Методологія включала комбінацію флуоресцентної мікроскопії, мас-спектрометрії та генетичного редагування CRISPR для маніпуляції генами, пов’язаними з мітохондріями.
Дослідження також підтвердило, що раннє виявлення цих кластерів може стати біомаркером для діагностики на доклінічних стадіях захворювання коли симптоми ще не проявляються, але руйнування вже почалося.
Наслідки для лікування:
Таким чином відкриваються нові горизонти для терапії. Замість фокусу на поповнення дефіциту дофаміну, пропонується перш за все впливати на механізм енергетичного дефіциту. Потенційні напрямки включають:
- Інгібітори зв’язування: розробка молекул, що перешкоджають взаємодії альфа-синуклеїну з мітохондріальними білками. Тести на мишах показали, що такі сполуки відновлюють 25% енергетичного балансу.
- Генна терапія також може уповільнити накопичення токсинів.
Що чекає попереду?
Хоча результати обнадійливі, дослідники застерігають: повноцінні клінічні випробування можуть зайняти 5–7 років. Основні перешкоди – висока вартість і складність моделювання людського мозку in vitro. Крім того, ХП має генетичний компонент: мутації в генах SNCA (кодування альфа-синуклеїну) спостерігаються у 10% спадкових форм.
Нові відкриття можуть мотивувати уряди інвестувати в національні програми досліджень, особливо з огляду на демографічний тренд: кількість хворих зростає на 5–7% щороку через процес старіння населення.
Разом із тим, ряд наявних досліджень вказують, що наприклад препарат EGB-761 також позитивно впливає на мітохондріальну дисфункцію у хворих на ХП та при експериментальній ХП у лабораторних тварин, і вже активно використовуються наприклад у лікуванні хвороби Альцгеймера та може бути використаний в комплексній терапії вже зараз.
Останні коментарі