Деменція (старече недоумство), або великий нейрокогнітивний розлад — не є окремим захворюванням а синдромом (станом), що відображає значне зниження когнітивних функцій до такого ступеню, що робить неможливим самостійне виконання людиною її повсякденних справ та функцій.
Що викликає деменцію ?
Деменція спричиняється низкою захворювань, наприклад хворобою Альцгеймера, на яку приходиться до 70 відсотків причин усіх деменцій. В основі цих захворювань лежить прогресуюче пошкодження нервових клітин та їх зав’язків у мозку, що в призводить до значного погіршення пізнавальних функцій (мислення, пам’ять, увага, мова та ін). Деменція – не є тотожна нормальним проявам старіння, а є захворюванням яке вимагає лікування.
Свідомість при деменції не порушена. Зниження когнітивних функцій може супроводжуватись змінами настрою, та емоційного контролю, поведінки та мотивації. Деменція нажаль драматично змінює особистість людини.
Деменція у своєму розвитку є результатом взаємодії зовнішніх та внутрішніх (у тому числі генетичних) факторів. Більшість деменцій не має спадкового характеру. Разом з тим, існують спадкові сімейні (генетичні) форми, які передаються від покоління до покоління, Вони є досить рідкими та клінічно проявляються у молодому віці.
Стадії деменції
Клінічно деменція має 3 стадії – легку, помірну та важку, при якій людина стає повністю залежною від інших та вимагає постійного нагляду, догляду та допомоги.
Найпоширеніші причини та види деменцій
Найчастіше причиною деменції є наступні хворобі:
- Хвороба Альцгеймера,
- Судинна деменція,
- Змішана деменція,
- Деменція с тільцями Леві,
- Лобно-скронева деменція,
- Інші захворювання та стани.
Хвороба Альцгеймера
Хвороба Альцгеймера (ХА) є самою частою та найпоширенішою причиною розвитку синдрому деменції – вона відповідальна за 60 до 80 відсотків усіх форм деменцій. Частіше хворіють жінки.
При ХА відбуваються специфічні зміни в головному мозку, включаючи аномальне накопичення бета амілоїдих та тау білків, детекція яких дозволяє відрізняти дану форму деменції від деменцій викликаних іншими захворюваннями.
Основним симптомом ХА є проблеми із пам’яттю на нещодавні події. Людям з ХА важко згадати нещодавні події, наприклад розмову, яка відбулася кілька хвилин або годин тому. Віддалені ж події можуть зберігатись та згадуватись набагато легше та довше, хоча на просунутих стадіях хвороби порушується й довгострокова пам’ять.
ХА зачіпає роботу не тільки короткочасової пам’яті, але й негативно впливає на здатність розуміти звернену мову та, висловлюватись. Порушуються функції орієнтування у часі та просторі, сприйняття та мислення, втрачаються навички які були сформовані раніше у житті. Хвороба зачіпає емоційну сферу та поведінку загалом.
Судинна деменція
Форма деменції, що спричинена судинними порушеннями – станами, що призводять до порушення циркуляції крові у судинах мозку.
Близько 10 відсотків випадків судинної деменції пов’язані з інсультами або хронічними судинними порушеннями через хронічну недостатність кровообігу. Факторами ризику СД є діабет 2 типу, неконтрольований артеріальний тиск, атеросклероз (високий рівень холестерину та тригліцеридів, що формують бляшки в судинах мозку).
Початкові клінічні симптоми судинної деменції частіше проявляються порушеннями уваги, але можуть відрізнятись залежно від області та розміру ураження мозку. СД характеризуються, як правило, раптовим початком та має сходоподібний характер прогресування, на противагу деменції при ХА, яка має поступовий початок і плавний та поступовий характер прогресування.
Змішана деменція
Форма деменції яка передбачає наявність у людини декількох патологій одночасно, що самі по собі здатні викликати деменцію, наприклад ХА та СД, ХА та хвороба Паркінсона та ін. В такому разі захворювання може прогресувати швидше ніж при наявності одного із них.
Деменція с тільцями Леві
Форма деменції, спричинена анормальними відкладенням білка альфа- синуклеїну, який називають тільцями Леві. Часто дана форма деменції розвивається у пацієнтів, що мають хворобу Паркінсона. Серед симптомів відмічають проблеми з рухом або рівновагою, наприклад скутість або тремтіння, денну сонливість, або схильність до того, щоб довго дивитися в одну точку. Люди також можуть мати проблеми зі сном або можуть проявляти зорові галюцинації.
Лобно-скронева деменція
Рідкісна форма деменції, яка зазвичай виникає у людей молодше за 60 років. Частіше виникає у чоловіків. Даний тип проявляється зміною в поведінці та особистості. Люди з таким типом деменції можуть бути безсоромними або поводитися неадекватно. Також можуть проявлятись проблеми з мовою (порушення експресивної мови або її нерозуміння).
Інші захворювання та стани, що можуть викликати деменцію, та можуть мати зворотній розвиток
Як правило, переважна частина деменцій має тільки один напрямок свого розвитку, що характеризується постійним погіршенням та прогресуванням.
Разом з тим, існує невеликий відсоток деменцій (1-5 відсотків ),які можна змусити до зворотного ходу та значно підвищити рівень когнітивних функцій.
Як правило, такі випадки можуть бути пов’язані із дефіцитом вітамінів особливо групи В, дисбалансу гормонів щитовидної залози, побічною дією деяких ліків, підвищенням тиску у шлуночках мозку (доброякісна гіпертензивна гідроцефалія), зловживання алкоголем. Наявність таких причин у пацієнтів, що призвели до деменції, при їх правильній діагностиці та лікуванню, дозволить повернути людину до її попереднього життя.